Весняний дощ тихенько падав,
краплини залишав на мокрому вікні,
навколо сірість дихала і оживала,
краплі важкі висіли на гіллі.
Триватиме він день чи вічність,
а може вітер сніг із дерева стрясе,
стануть стікати одна за одною,
краплі дощу і сніг земля прийме.
Земля прийме усіх і стануть вищі,
від землі вже білоцвіти підростуть,
тільки вони були отут препишні:
із землі визирнули і цвітуть.
Їхнє царство зараз, але скоро
краса біло-зелена відцвіте,
тоді із землі до них швидко
краса тюльпанів прозирне.
Цупкі тюльпани вже чекають,
верхівки гострі із землі несуть,
хай сонце визирне: квіти чекають,
земля і дощ благословили в путь!
13.03.2017.
Анімація із інтернету.