Ці два сонети від імені свого героя Едмон Ростан написав, коли читачі видання Journal назвали його драматичного Сірано де Бержерака серед своїх найулюбленіших літературних героїв (поряд із Жаном Вальжаном Віктора Гюго та д'Артаньяном Дюма-батька, ростанів де Бержерак був на третьому місці).
Я вперше прочитала ці сонети у французькому виданні легендарної п'єси, яке купила, і вирішила спробувати сама перекласти двома мовами.
Deux sonnets de Rostand sur Cyrano
Cyrano, à part,
avec une émotion bourrue.
On m’aime, moi? … Mordious!…Mais il serait hideux
D’allonger ce long nez d’une larme qui glisse.
«Déplaire est mon plaisir; j’aime qu’on me haïsse!»
Ai-je dit quelque part, — scène huit, acte deux.
Et qu’est-ce qui, d’ailleurs, me fait bien venir d’eux?
S’ils n’aiment que mon air, sans voir le sacrifice
Devant quoi ma pudeur tire un feu d’artifice
De gaîté fanfaronne et de mots hasardeux;
Si je ne leur ai plu que parce que je trempe
Le bas de mon manteau dans le bleu de la rampe
Et poignarde la herse avec mes trois plumets,
Que pour ma grande épée et mon verbe fantasque,
Que pour ce qui m’accoutre et pour ce qui me masque,
Je leur dis: «Serviteur!» et je m’éloigne. — Mais
Se tournant vers ses amis inconnus.
Si voloir être moi c’est nr pas craindre d’ être
L’ennemi de la Chance et l’ami du Danger
Qui, niant une vie où tout peut s’arranger,
Croit à la vie où rien sans effort ne peut naître,
Celui qui fait monter un autre à la fenêtre
Et qui voulait déjà dans le ciel voyager,
L’ idéaliste sans idéal mensonger,
Qui rêve en sachant voir, aime en osant connaître…
Si vous m’avez choisi parce que, jusqu’au bout,
Je me maîtrise — et parce que je meurs debout,
Tué par un lourdaud, mais ayant prévu l’Aile…
J’ajoute à ma gazette: «Aujourd’hui, vingt-six mai,
Monsieur de Bergerac, à soi- même infidèle,
Trouve très doux de plaire et très bon d’ être aimé».
Два сонети Едмона Ростана від імені Сірано де Бержерака
Сірано (убік, роздратовано)
Любить мене? Ет, бісове крутійство!
Недобре й носові таке вдихать.
«Геть друзів, ворогів я звик збирать!»
Я сам сказав — ви пригадайте дійство.
І що в мені злюбилось товариству?
Як те, що легко лізу воювать,
Не сум мій чистий, що зумів вдягать
В химерних слів барвисте чародійство;
Як вам на сцені вигляд мій цікавий,
Султан, що, мов кинджал, блищить яскраво,
І витівки зачіпливі оті,
Як жар і жарт найбільше ви злюбили,
Обличчя те, що образ справжній скрило, —
Подякую і відійду. А втім…
(обертаючись до своїх незнайомих друзів)
Як милий тим, що успіх зневажав,
Але шалену небезпеку вибрав,
Тим, що буденний спокій я відкинув,
Життя як бій запеклий поважав;
Тим, що любов я іншому віддав,
А сам би залюбки до зір полинув,
Брехні не здався, та у правду вірив;
Хоч знав, та мріяв; хоч не взяв, кохав…
Що пан мій від початку до фіналу
Я сам, що на ногах і смерть застала,
І я злетів, хоч вбитий низько так…
Тоді «Газету» змінюю: «Віднині,
Свій переглянув звичай старовинний,
Любов прийняв поет де Бержерак».
Переклад 07.03.2016
Два сонета Эдмона Ростана от имени Сирано де Бержерака
Сирано (в сторону, раздраженно):
Любимчик — я? А, тысяча чертей!
Невыносимый дух — любовь смешная!
«Гоню друзей, врагов я собираю!» —
Сам в пьесе говорю нельзя ясней.
И чем бы мог я чаровать людей?
Раз привлекла удалость, не страданье,
Не скорби чистота, чье одеянье —
Задорной шутки пестрота моей;
Раз тем хорош я, что гремлю на сцене,
Как сталь кинжалов блещут шляпы перья,
Ну, словом, тем, что шумный забияка,
Раз полюбили храбрость да болтливость,
Личину, под которой личность скрылась, —
Благодарю и ухожу. Однако…
(поворачивается к своим незнакомым друзьям)
Когда случилось так, что я вам мил
Тем, что умел не выжидать — сражаться,
С удачей легкой не хотел якшаться,
Но жизни как борьбе привержен был;
Тем, что другому счастье уступил
И счастлив был бы в небеса подняться;
Что верить мог, но лживым не прельщаться;
Хоть знал, мечтал; и, взять боясь, — любил…
Тем, что себе до самого финала
Хозяин я, и стоя смерть застала,
И я взлетел, убитый низко так…
Тогда «Газету» дополняю: «Нынче,
Свой постоянный изменив обычай,
Рад быть любим поэт де Бержерак».
Перевод 06.03.2016
ID:
726718
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 01.04.2017 10:15:35
© дата внесення змiн: 01.04.2017 10:15:35
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|
