Я друїд.
Я спілкуюсь з дібровами.
І живу серед крапель дощу вересового.
Люблю пісні тягучі ірландських пагорбів
Серед ночі, цих скель і могильних каменів
Серед сутінків душ тварин і людських
Серед стежок, доріг та тіней міських,
Між часами, жадобою, війнами,
Між хоробрими, підлими, сильними,
Між подіями, між країнами,
Поміж небом і хвилями синіми
Боротьбою з пихою у Англії -
Неподільний з душею Ірландії,
Її духом, синами, просторами
З вітром, з пам'яттю самої історії,
Я давно вже живу на землі, сивий гід,
Що іде по життю…
Я - друїд.
Як друїд:
У Христа примітивні проблеми -
То пророки, чи діти — всі далекі від теми -
Заблудилися гірко між звичних трьох сосен,
А десяток завітів і згадати не в змозі…
Просять вічно. Вони вічно щось просять,
Жебракують по світу, вбивають, голосять…
Убивають жорстоко — звірі так не вбивають,
Потім звісно танцюють, поминають, співають
Отака перемога…
За того, за одного,
За єдиного, світлого, того, чужого!
І його ж розпинають, катують в пітьмі,
Щоб молитись до неба — бо сліпі і німі…
Всі бажають щоб жити у суцільній любові -
За його проливають ріки братської крові
Знов голосять і плачуть
Безпристанно …
Навзрид…
Я ж - ірландець рудий, сивочолий друїд!
9 травня 2017 (Присвячено Шону Маклеху)
Проймає душу такий реальний і загадковий образ, виспіваний Вами.
Зверніть увагу:ірлаНдських, У ХрИста (ХрИстос), безперестанно (безпристанно-не існує).
На пунктуацію нині майже не зважають.
Заблудилися гірко між звичайних трьох сосен,
А десяток завітів і згадати не в змозі…
Просять вічно, вічно щось просять...
Жебракують по світу, вбивають, голосять…
Убивають жорстоко — звірі так не вбивають,
Потім звісно танцюють, поминають, співають
Отака перемога…
За того, за одного,
За єдиного, світлого, того, чужого!
Дякую що зрозуміли.
