Про дядька в мене тільки добрі спогади.Згадується дитинство, а особливо ,коли ми малими їхали санчатами до бабусі Марисі на Святвечір.А там нас чекало ціле дійство.А якою смачною була кутя!Щедро полита медом, адже дядько мав пасіку.Бабуся нас пригощала горішками, яблуками, диньками.А ще під ялинкою - подарунки.Їх потрібно було заробити -розказати вірш або заспівати пісню.
І ще ця дружня затишна атмосфера, лагідні слова, добрі посмішки.І - старий настінний годинник, що відбивав ці чудові миті в житті.
Тому хочеться, щоб ці добрі спогади назавжди залишилися в наших серцях і щоб ми всі й надалі були дружньою родиною!
Скільки тепла і добра у цій росповіді! Кілька рядків, а ви зуміли так гарно намалювати чарівну картину справжнього Свята! Це доступно лише дуже талановитим митцям, одним з яких є ви. Додаю у обране.
Гарно! Ці спогади, почуття хай нас не полишають! 
