Безсовісний плагіат вірша "коли своє тепло віддасть ранкова кава..." автор : Кофеманка
Коли тепло своє віддасть ранкова кава
Вітрам які так грізно за вікном гудуть
Вже буду я не я( а трішки інший
Надія в дім мій позабуде путь
Все закінчилось не зосталось навіть тіні
Бажаннь, хотіннь... Поразок й нагород
Скінчились ігри в "подарунки" й "всі так кажуть"
"душевний біль" й "рулетка насолод"
Не прокленеш) бо навіть не згадаєш(
Моя любов до тебе стежки не знайшла
Твоїй душі це все здалось лиш грою(
Моя ж - дурна))) кохала, як могла
Все закінчилось, не лишилось й тіні(
Немає у душі вже болю й жалю
Але мабуть і ти також втомилась
Мене весь час травить печаллю
Коли своє тепло віддасть ранкова кава)
Я іншу буду ніжно обнімати
І будуть знов поразки й перемоги)
І буде знов моя душа кохати...
