ЧАСТИНА ТРИДЦЯТЬ ШОСТА. ПОДОРОЖ
НАВКОЛО ЗЕМЛІ ЗА 20 ДНІВ
-«Настусенько! У мене для тебе справжній сюрприз. Я вирішив
«полоскотати» собі нерви. Тобто поплавати в Атлантичному океані
разом з акулами. Більше того, я планую зробити приманку з рибки малька, яка залишилася після відвідин Південного полюсу.»
-«Дідусю! Якщо це жарт, то мені зовсім не смішно. Ми на півдорозі до рідної домівки, а ти раптом вирішив рискнути своїм життям? Я тебе уперше не можу зрозуміти.»
-«Мила моя Настусенько! Я зовсім не планував тебе налякати. Єдине про що я тебе не попередив – так це спеціальна клітка у якій я буду опускатись. У ній зовсім безпечно. Та й на крайній випадок у мене завжди є різні способи, як відігнати найнебезпечніших хижаків.»
-« І чому ти про це зразу мені не сказав. Може і я погоджуся з тобою
викинути в океан трохи зайвого адреналіну.»
-« Відверто кажучи я планував опускатися сам, але, якщо ти дійсно готова, то можемо зробити це разом.»
Слід сказати, що клітка, яку я підготував більш ніж надійна. Вона виготовлена з надто міцних сплавів й буде «не по зубах» навіть найнебезпечнішій акулі.
Я вирішив опустити клітку прямо на Алеї Акул. Як мені відомо тут можна зустріти великих білих акул. За словами Даніеля Ботелго білі акули- справжні хажаки, але вони не нападають на людей. Він на власному прикладі доказав що це саме так.
Лебідка, за допомогою якої ми спустили у воду клітку була цілком надійна, як і сама клітка. Ми з Настусею опустилися в неї до того, як вона увійшла в воду. Ми були одягнені у водолазні костюми, звичайно,
з балонами кисню за плечами. Вода була напрочуд теплою і достатньо прозорою. Нам не прийшлося довго очікувати на гостей. Величезна декілька пудова морська тварина підпливла прямо до клітки й ніби позувала перед нашими камерами. Тварина відкрила свою пащу показавши по два ряди гострих як бритва зубів. Та поводилася акула досить спокійно. Навіть приманка не спровокувала її на агресивну поведінку.
-«Настусю! Якщо ти звернула увагу, наша гостя поводить себе досить чемно. Тому у мене виникла думка познайомитися з нею поближче. Що ти на це скажеш? У мене з собою, на усяк випадок, є потужний електрошокер. А ти теж можеш відлякати хижака з допомогою фіолетового чорнила.»
-« Дідусю! Не знаю що й сказати. Вирішуй сам. Я тобі довіряю.»
Я вийшов з клітки й повільно поплив до акули. Зараз основне поводити себе спокійно. Хижаки на відстані відчувають наш страх. Як не дивно я був цілком спокійний. Акула навіть дозволила погладити себе. Але мені й цього було замало. Я вирішив зробити відеокамерою саме такий знімок, як Даніель. Я дочекався допоки біла акула розвернеться і попливе прямо на мене. Вирішальна мить. Хижак підпливає до мене впритул. А я повільно кидаю йому у величезну пащу нашу рибну приманку ще й доторкаюся рукою до нижньої щелепи хижака. Якусь мить ми уважно дивимося одне на одного, а потім акула повільно розвертається й махнувши хвостом на прощання пливе по раніше визначеному маршруту. Аудієнція завершилася. Я повертаюся до клітки. Мовчки натискаю кнопку пульта і нас разом з кліткою піднімає на борт нашої повітряної кулі.
Очень интересное путешествие!!!
Встреча с акулой... Не знала, что белые акулы не набрасываются на людей... но всё - равно страшновато... Какой бесстрашный и спортивный Настенькин дедушка!
Путешественник и фантазёр!!! Пример для всех дедушек!!!
