От корней скрытой боли,
истоков одиночества и тревоги,
до радости и воли
не такая уж и длинная дорога.
Если идёшь лишь прямо,
хотя тропа неприметная, узкая,
по бокам неё, ямы.
Прослывёшь чудаком. Возьми с собой Музу.
Иди, пока не найдёшь,
пока слух твой совершенства не достигнет.
Возможно, к людям придёшь
мудрецом. А может, это смерти игры.
И тогда, зажгут свечи
и будут звучать речи.
16.04.18 г.
Сонет 8
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783727
Надія Медведовська
До коренів прихованого болю,
До витоків тривоги й самоти –
Від радості, від легкості, від волі
Не так уже й далеко треба йти.
Прямісінька дорога, не забудьмо,
Хоч стежка непримітна і вузька.
А щоб її знайти, то поміж людьми
Здобудь собі наймення дивака.
Тоді ходити нею поведешся,
Аж поки слух твій не сягне взірця.
І може, як між люди повернешся,
Дадуть тобі наймення мудреця.
Аж поки догорять спокійні свічі
Далеко, на забутому узбіччі.
22.03.18 г.