На що обертається жінка, якій боліло?
Чого шукає жінка, якій болить?
Як море, говорить хвилями - своїм тілом,
І тільки вода солона - не можна пити.
Пісок западає в серце, і от - не спиться,
Всезряча Божа зіниця дивиться вниз,
І кожна сторінка життя - із лицей і істин,
І кожне прожите місто - Його душа.
І кожна квітне, із болю, ковтає сльози,
Палає неначе троянда у царських садах.
І хвилі скоро змінять терплячі морози,
І прісна вода стікатиме по губах.
На пристань причалять відповіді -
Як завжди, з запізненням,
Пастельні гранітні виступи застигнуть в мить.
У всій величавості світу, його невизначеності,
В його повітряності, його приземленості, на його крилах,
На кого молиться жінка, якій боліло,
Кого розшукує жінка, якій болить?
