О, ці троянди – дар небесний
Для радості людській душі...
Сенс ніжних і сердешних весен –
Водночас квітнуть не спішіть...
Ось ти – білявая красуня,
Твої світи, звідкіль прийшла?
Через моря привіз на шхуні
Любові – серця на крилах...
А ти, рожева, ясноока –
Очей ніяк не відвести;
Все красивішаєш, нівроку,
Не всіх – його чекаєш ти...
Мов та гірська порода грейзен,
Не з воску – з кварцу, чи слюди?
А може із фарфору Мейсен,
Чи із джерельної води?
Чекаєш вічної любові,
Єдиної, тут на Землі –
В омріянім, кохання слові
І припаданні до колін...
Троянди – символи любові,
В них ласка й трепет пелюсток...
І в раритетнім ось, бузковім,
Гуляє танок в ритмі – рок!
Яка ж приваблива дівочість,
Краса всеквітньої мольби;
Божественна любові почесть,
Тінь нероздільної журби...
Життя миттєва швидкоплинність
Є філософія троянд...
Як же любові жар в вас плине,
Троянд про знатність – слово гранд!
22.05.2020р.
Життя миттєва швидкоплинність
Дуже гарно. Додаю в обране,дякую 
