Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: SERGE DRONG: Тебе забути? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ SERGE DRONG відповів на коментар Олег Крушельницький, 05.07.2020 - 00:22
Спасибі... (квіточки - зайві)
SERGE DRONG відповів на коментар закохана у небо2, 04.07.2020 - 20:42
О, що може бути краще..? Спасибі та натхнення Вам SERGE DRONG відповів на коментар Володимир Каразуб, 04.07.2020 - 19:51
Спасибі за візит))) А що саме не зрозуміли? Володимир Каразуб відповів на коментар SERGE DRONG, 04.07.2020 - 21:59
Та надто сильно навантажуєте рядок, паруєте солодкоголосся з втратою бачення предмету поезії. безмежжя-буйноцвіття і т д. Моноліт і спів що врізається.. .чому? просто моноліт то цільний великий камінь, щось що вирізняється зі своєї породи цілісністю ,але воно частина цілого - то чому спів тільки туди врізається і так далі. Словом, я не для того, щоб покритикувати чи випендритись. Колись так само писав - перевантажуючи вірші, нахапавшись солодкогосся. Ви вже самі вирішуйте, моє діло зауважити. От візьміть і про себе промовте рядок: у ніжному від хмар різноманіття раю Якщо не помічаєте нічого, то от придумую для вас свою фразу: Я вас люблю заквітчаним коханням, стокроток плеканих моїм зітханням первозданним. - Сказане мною абсолютна дурня, занадто розтягнена, перенасичена, без жодного смислу і виправдання фраза. Кожного разу не хочеться писати зауваження, тим паче я не вважаю що потрібно на таке ображатись, кожен знаходиться на тому рівні розуміння себе і своїх емоцій на якому знаходиться і нічого з цим не поробиш і чим швидше підніматимемось порівнюючи себе із іншими, читаючи великих поетів, письменників тим краще розумітимемо себе ,а можливо і краще писатимемо, чого і собі, і вам побажаю. Не сприйміть за випад, а як дружню пораду. Я не пишу тим, до кого байдуже, а у вас є задатки. SERGE DRONG відповів на коментар Володимир Каразуб, 05.07.2020 - 00:19
Насамперед - спасибі за розгорнуте пояснення... Не те, що б я спорив... (і не подумав би)... просто - пару слів..) спів... - врізається в тишу (ранкову). Чому в тишу монолітів?.. Ну, вони (прийшла така думка))) - асоціюються (як ніхто і як ніщо) - з чимось таким... вічним.., непорушним... тишою... (могильною))) У ніжному від хмар різноманіття раю... - ну, не знаю... - а мені сподобалось... позабавлятися зі словами... (не так вже й часто це собі позволяю))) Якийсь вірш - перевантажу, якийсь - недовантажу... а потім, вдруг - і нормальний получиться... (знову ж таки - можливо, не для всіх... так як у всіх завжди буде своя думка...) Ваші фрази - абсолютна дурня?.. Ну, ладно, з цим погоджусь, доказали... , а ось - на рахунок своїх - точно ні (ваші ж - до моїх - ні в які порівняння не йдуть... ) - просто (з балди) якась собі незрозуміла фраза... - нема смислу порівнювати її до - моєї (вирваної з контексту...)... Якщо ви не помітили - весь вірш так побудований... - ви ж не думаєте, що - випаддково? Не зрозумійте неправильно - у всьому написаному вище - абсолютно ніяких образ (я на критику не ображаюсь) і - ніяких образ в вашу сторону тим більше... Якщо деякі моменти вам показались надто... - знайте - все - в рамках жарту, і нічого більше...) Я ціную ваш коментар... Думаю, ви не дарма його писали... (одним словом (чи трьома))) - я вас почув...) Ще раз пасибі Володимир Каразуб відповів на коментар SERGE DRONG, 05.07.2020 - 08:39
Насправді ж дарма написав. Все, що я хотів сказати, це тільки те, що коли якийсь поет дивлячись в очі бачить там духмяно-сяючі суцвіття - це не просто прекрасно, це неймовірно. Я навіть трошки заздрю вам. Успіхів. |
|
|