Вони уже не бачать
На них спустилась темнота
Жаринки, іскорки життя
Їх замінила вічна мерзлота
Важливим перестало бути все
Кудись спішив, чи жив поволі
Плани, мрії ,.де життя?
Куди поділось,. Де пропало?!
Так хитромудро заплетена канва
Переплелася чорними нитками
Зарано, занадто рано
ти до них прийшла
І кого б із нас, не потягнула ти наступним,
Ми пам'ятатимо про них,
Про те, що жили не дарма
Були сильні та хоробрі
В твої смерте очі, дивилися не раз
Горя випили сповна,.все ж посміхались
Ми теж сміятись будем,..і пам'ятати
Що хтось чекає там на нас..
Пам'яті хлопців 109 ОГШБ що загинули рятуючи інших…
00.00.0000-26.03.2021