Я помню чудное мгновенье (Пушкін в моєму перекладі)
Я пам'ятаю мить чудову:
Ти - промінь ранньої роси,
Як привид, марево казкове,
Як геній чистої краси.
В імлі безрадісної туги,
Серед людської метушні
Твій голос наче срібна фуга
Звучав у кожнім моїм сні.
Роки, неначе кулі сніжні,
В тумані мрії розбрелись,
І я забув твій голос ніжний,
Небесний образ розчинивсь.
Дні йшли у мороці будення,
Шкребли, як колючки тернові -
Без віри, радості, натхнення,
Без сліз, без подиху любові.
Аж ми зустрілися ізнову:
Співають альти і баси,
Ось привид - марево казкове,
Ось - геній чистої краси.
Ти і надія, і спасення,
І серце б'ється моє знов:
Ти моє щастя і натхнення,
Життя, і сльози, і любов!