Вже п'ятий місяць добігає до кінця,
Коли для України час настав недобрий,
Вже скільки добрих ранків вкрала в нас війна,
За кожним з них чиїсь життя й здоров'я.
Скільки морів вже виплакано сліз
Серед безмовних криків і прокльонів,
Серед забитих поїздів й чужих валіз
Чи серед кинутих напризволяще батальйонів.
Все можна вкрасти, знищити, розбити,
Але ніколи не підкориш той народ,
Що попри все у волі прагне жити,
І на шляху цьому не бачить перешкод!
То ж ранку доброму на Україні бути,
Візьмемо зброю й відкладемо співчуття,
Не буде нами жодна з жертв забута
І ми вшануємо покладене життя!
Не стримуйтесь вітати з новим ранком,
Хай стане кожному побільше добрих слів!
Уявимо лишень, як путін у кайданках,
Коли повернеться в Росію український гнів!
Як карма їх нащадків перемеле,
Життя сім мір відсипле через край,
І як колись тому ес-ес-ес-ру
Росії скаже світ весь: "Прощавай!"
