1 9 8 ⠀⠀⠀Оладки
⠀⠀
Щодня й щоніч тремтіла дрібно,
Щодня й щоніч хрестилась дрібно,
Найбільш, коли стрільба лунала,
Й чобі́т у двері грюк слідо́м,
Але красива є тарілка,
Іще бабусіна тарілка,
Бабуся чаю наливала,
І частувала пирогом.
⠀
Життя спочатку - ніби згасло,
Електрика навколо згасла,
Вернулась потім, та від неї,
Зробилось млосніше, скоріш,
Та є ще борошно й олія,
Ще гожі: борошно й олія,
В бабусі - смакові́ ідеї,
В сестри бабусі, - так точніш.
⠀
Пішла спочатку й зникла Катя,
І стало боязко й не тісно,
А потім жаско задзвеніло,
Та що їй - тій сковороді,
На думку спало - чи достатьно? -
І знову замісила тісто,
Та скисло молоко всеціло,
Тож доведеться - на воді.
⠀
Вона чекати вміла гідно,
Після́ перехрестилась дрібно,
Метнулась радо в сукні ліпшій,
До волі, мови у плачу,
- Беріть-но, хлопчики, оладки!
Куштуйте, тут усім - оладки!
Якщо ж не вистачить, то інших,
Я ще з ізюмом напечу.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Сто девяносто восьмой день
И каждый день дрожала мелко
И каждый день крестилась мелко.
Особенно когда стреляли
И в дверь стучали сапогом.
Но есть красивая тарелка,
Ещё бабулина тарелка,
Бабуля чаю наливала
И угощала пирогом.
Сначала будто жизнь погасла
И электричество погасло,
Потом вернулось, но такое,
Что сделалось ещё тошней.
Но есть ещё мука и масло,
Хорошие мука и масло
И есть бабулины рецепты,
Сестры бабулиной точней.
Сперва ушла куда-то Катя
И стало страшно и не тесно,
Потом ужасно зазвенело,
Но что ей - той сковороде.
Подумала: а вдруг не хватит
И снова замешала тесто.
Всё молоко совсем прокисло,
Пришлось простые - на воде.
Ждала - а ждать она умела,
Потом перекрестилась мелко,
Метнулась к двери в лучшем платье
К свободе, ветру, языку.
Берите, мальчики, оладьи!
Берите, тут на всех оладьи!
А если вдруг кому не хватит,
Я вам с изюмом напеку!
ID:
959309
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.09.2022 16:56:24
© дата внесення змiн: 10.09.2022 16:56:24
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
