Життя прожить – не поле перейти,
І ти у нім – не просто перехожий,
Це шлях, де все є: урвища й мости,
Й здолать його лиш сильний духом може.
Там випадкових не бува дрібниць –
Все підкоряється неписаним законам:
Кому й коли утрапить до гробниць,
Кому й яку приміряти корону.
Життя – змагання сильних і слабких,
Добра і зла, яким ще світ страждає,
І хоч на це потрачені віки,
Виходить, що іще у цім нужда є.
Там, де любові більше, аніж зла,
Життя стає змістовним, лаконічним,
Адже вона із віри проросла,
Тож так було і є, і буде вічно!
13.02.2023.
Ганна Верес Демиденко