Пишу тобі листи. Цікаво, чи читаєш?
Чи може просто так – лежать собі в столі.
Можливо, прочитавши, сама собі згадаєш,
Як рідніми були й лишись дві душі.
В листах пишу про те, що сонце вже не гріє
І день, що настає, не радує теплом,
І серце, що жило, тепер лиш тільки тліє,
Немов той дивний птах з надламаним крилом.
Та й так - вже написав, не стерти ті слова,
Що буквами лягали між сторінок
Такі собі листи, а них - просте життя,
Складних стосунків двох сторін відтінок.
