Ось літо вже відходить в небуття.
Останній місяць ще тримає оборону.
Десь там уже готується земля
Спочить в обіймах зимнього полону.
І з кожним днем все ближче до зими,
Ранкова свіжість вперше надихає,
Доща нема, та знову десь гримить,
Осіннім сонце нас чарує небокраєм!!!
Цей Всесвіт не можливо не любить,
Щось є таке у ньому, що чарує душу.
Таких моментів безкінечна мить
Відчути і побачити я мушу…
Зігрітись сонцем необхідно всім,
Попереду ще осінь нас чекає
Життя таке - неначе той Гольфстрім,
І вдячність Богу за життя і все, що маєш.
