Я буду тобі ніччю, а ти ж моїм днем.
Кудись ми по стежині мандруючи підем.
Я стану тобі світлом і сяйвом в темні дні.
А ти - яскравим сонцем гарячим ввишині.
Я буду дивом дивним, чаруючим теплом...
А ти? Ким же ти будеш? Стежина за селом
Тебе у даль поверне, там де нема мене.
А може просто зверне й додому пожене?
Стежини! Ох, бувають, далекі і легкі,
А часом завертають собі й такі стрімкі.
Ведуть кудись … далеко, і не спита мене
Чи хочу я удалеч, де щастячко жене?
Маленьким дивним кроком прямую все вперед.
Для тебе буду ніччю, а ти, як мій берет.
Прикриєш лоб від сонця, дощу, земних тривог.
Так хороше з тобою. Помилуй мене Бог!
Гарний твір! 
