СТАРІСТЬ, ХТО ТИ?
Старість, хто ти? Я тебе не знаю!!!
Просишся до мене – не прийму!
Обкрутити мрієш, чи приспати ?
Плюну я і миттю розітру!
Стільки сонця, неба, трав пахучих,
і пухка хмаринка, і лани...
В світ безсилля, гіркоти й розпуки
не піду, мене ти не тягни!
Обійму тюльпани біля хати.
Вишні цвіт до серця пригорну.
І як дівчинка у спідничці строкатій
в ліс по ягоди улітку побіжу!