Іноді тиша краща за будь-які слова,
Маленький дотик, за будь-яку підтримку...
Іноді краще та правда нестерпно гірка,
Замість схованої брехні в поцілунку.
Замість осуду, краще, мабуть, прийняття.
Все так як є - це я сам люблю домалювати....
Нічого доброго й поганого нема,
Це умовності, які змушують відчувати...
Мій дім так далеко, знаю точно, не тут.
Десь там між зірок, де пролітають комети...
Відпустивши гріхи знайду свій "абсолют",
Причинно-наслідкові зрозумію прикмети.
Дуже мудрий вірш! 
