Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Журавка: Ще запах тіла твого - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Груздева(Кузнецова) Ирина, 25.09.2010 - 15:48
І світ такий як завжди, бо що йому до нас. Оце тільки: Мій замок з кришталю, дарований навічно, Розвіяв на вітрах роздер… і не зберіг... Напевно, краще "разбив", бо роздерти замок з хрусталю - воно якось не так... Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, так-так! Ви праві. Дякую за підказку!!!!
Любовь Козырь, 21.09.2010 - 12:37
Сумно і гірко, коли так стається...Вірш дуже сподобався Бажаю побільше позитивних підстав і причин для натхнення! Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! І тобі того ж бажаю !!!!!!!!!
kalush, 20.09.2010 - 19:49
Сонце (пробач за фамільярність).Я такий же аматор, до того ж людина інженерної професії. Проживаю в Луцьку, більше 20 років керую непростою фірмою. Це - моя маленька слабість, про яку я не всім признаюся. Але на теренах цього сайту я знайшов Тебе, юну, талановиту, щиру і безмежно поетичну жінку. Я з великим захопленням читаю кожен Твій твір, і вони мене наштовхують на розвиток думок. Прости, може Тобі вже надоїли мої плагіати. Я вже знаю, що Тебе звати Анею, що живеш Ти в 40 км від Луцька і я вперто вивчаю крту Волині і Рівненщини, аби вичислити, де це є. Дякую Тобі на відклики на мої віршування. Ти шалено талановита, а більше тут майже немає з ким спілкуватися. Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, то у вас тут ціле досьє... Аж посміхнутись мене примусили. Чесно зізнаюсь, я ніколи не вважала себе талановитою, просто давно вже живу нероздільно із своєю поезією... Тільки у своїх віршах я - справжня. Бажаю вам міцних творчих крил, і обов"язково отримувати задоволення від справи, якою займаєтесь. Щасти вам!
kalush, 20.09.2010 - 16:54
В продовження мінору, але з мужської сторони:Ще Тебе на дотик пам’ятають руки, Пам’ятають губи З вуст Твоїх нектар. Чорні привороти І чисельні згуби - Невблаганні круки На святий вівтар. Ще весільне ложе, Ще тонкі парфуми, Білосніжна постіль Бережуть тепло, Але дні негожі Налетіли поспіль, Спогади і думи Листям замело. Промайнули весни, Було як ведеться, Все як чин за чином, І прийшли дощі, Думав все минеться Клина виб’ю клином, А живу минулим, Що не йде з душі. Чудний Твій вірш, як і всі попередні. Успіхів Тобі. Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте, що ви - ТАЛАНТ? Просто немає слів, хочеться перечитувати і перечитувати. Мало того що слова, образи зачіпають, то ще так майстерно зарифмовано!
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, яка витончена ніжність, та ще й в моєму улюбленому кольорі!!!!! ДЯКУЮ вам від щирого серця!
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно... Так, жіноче щастя, то ціла наука Щасти вам!
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно таке читати, а я вже думала, тут мене помідорами закидають
|
|
|