На віях затримтіли роси,
У далині розвіявся туман.
Весна на землю розпустила коси,
Загублена душа потрапила в капкан.
Зашуміли в горах ріки,
Прокинувся зі сну чарівний гай.
Мені здалося,що уже навіки,
Земля перетворилася у рай.
Навкруги співають птиці,
Дурманять запахом весняні квіти,
Берези-тихі,білолиці,
Гойдають сонні і мрійливі віти.
Люблю весну!!!Та хто ж її не любить,
Це чисте небо,сонячне тепло
Так ніжно-ніжно приголубить
І холоду немов би не було.
красивое сочетании.. любви.. которую ты показала через все все то что вокруг.. и то как действительно когда влюбляешься.. случается все так.. все вокруг незаметно.. и тебе просто хорошо
Лілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую коли закохуєшся,все здається таким красивим,саме тоді ти помічаєш ті речі,на які раніше просто не звертав уваги...
найбільше сподобався 2 катрен , правда у першому знову русизм "капкан"
Лілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну хоч не все так погано...хоча б щось сподобалося...а на рахунок слова "капкан"можу посперечатися...тому,що воно як на російській,так і на українській пишеться однаково....тут ти помиляєшся...
спасибі за коментар і оцінку