А пам’ятаєш дев’яності
Як ми с тобою «піджаками»,
В Угорщину, не в гості,
І днями, і ночами?..
У пам’яті, як на долоні бачу:
У них, у нас, в нейтральній зоні,
Годинами чекали вдачу,
В авто, у чергах, на кордоні..
Тоді, щоб не марнувати час,
Вивчав по книжці їхню мову,
Звучання слів по кілька раз
Повторював все знов и знову.
Під час угорського контролю,
Їх митник розвернув посібник,
З підозрою прогладив все рукою,
Чи не загубився в ньому срібник.
А потім, прочитавши назву,
Побачивши мої примітки,
Із подивом спитав відразу:
Навіщо ці мені «начитки»?
У щирості й відкритості
Я спробував все пояснити:
Мою цікавість до угорської,
Бажання нею говорити…
А він мовчав і просто слухав,
В очах його майнуло покоління:
«Соцдружба» старшого «братухи»,
Символів фальшивих поклоніння
У 56-му радянські танки,
Артобстріли у Будапешті,
Свободи замордовані уламки,
Розвал імперії, нарешті…
С повагою віддав підручник,
Від серця побажав нам вдачі.
Він, як і ми – історії заручник,
В пориві до свободи, в плачі.
Час промайнув, змінилися маршрути,
На жаль не вивчив я угорську,
Напевно, так вже мало бути,
Прийшлося повторювати польську.
Сьогодні ж слухаю «політеліту»,
І в’януть жорстко мої вуха
Та справа не у складності «граніту»,
Не звідти долітає муха!
В думках у них нема навчання,
Там злість, зневага, холод снігу,
Там одержиме їх бажання
Нас кинути в лиху годину.
Чи kenyr, хліб, чи хлеб,
Ніяк не пахне тут нацизмом,
Це мовний символ, герб,
Захист від імперіалізму.
Ось збережемо ми його, чи ні,
Чи втоплять бісові реформи,
Народну мову у вогні,
Спотворені в законі норми?
Напевно, все розставить час,
Але ті очі, сповнені поваги,
Той погляд митника не раз,
Мені давали у душі наснаги.
«Піджаки» - жителі прикордонної місцевості, на яких при перетині кордону, записувався понаднормовий товар. Як костюм підвішений на вішак в авто, про який згадують тільки тоді, коли одягають на церемонію.
Вірш вразив. Сильно. Здавалось, наче митник мені в очі дивиться.
Точно.
traven` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваш коментар самий дорогоцінний, тому що працювати над віршем було дуже складно. Хотілось не просто передати емоції, а ще і правильно зв’язати їх з дійсністю.
Гарно дякую!
"Прийшлось повторювати польську..."
Самоучитель Дануты-Васмлевской (с платинкой) я выписал по объявлению в "Пионерской правде" , учился тогда в 7-м классе. После читал поляков запоем, особенно когда "Солидарность" гремела. чивц
@Тоді, щоб не марнувати час,
Вивчав по книжці їхню мову,@
У меня "Практический курс венгерского языка" Науменко-Папп. Купил ещё в 1988 ,будучи студентом, сам не знал для чего-- учился я на электронщика, а спустя 22 года книга (и словари!) пригодились. Венгры говорят (поляки и немцы быстрее их), словно северяне-- это хорошо.
Спасибо за старание, слолько строф теперь редко кто выгоняет.
Я с венгерского переводил немного, знаю. Но специалисты (я--дилетант)считают сложными те языки, где в грамматиике много исключений. Т.е., например, финский сложнее, он архаичнее венг. И румынский сложен, его грамматике сложнее венгерской, которая довольно проста.
traven` відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Огромное спасибо за отзыв!
Я, наверно, дилетант в этом вопросе, ещё «похлеще» чем вы. Никак не хочу утверждать, что венгерский самый сложный европейский язык. Потому что слышал об этом только краем уха. При выборе названия, очень сомневался, действительно ли надо писать приставку «най…». Но потом решил, что здесь, она как раз подчеркнёт иронию по отношению к тем, кто делает проблему с применением единственного украинского государственного языка. И мотивируют эту проблему сложностью его изучения.
Ещё раз спасибо!