Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: *#Дорога в дитинство - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 14.12.2015 - 16:39
Шановна Наталіє!Не можу собі вибачити. Як це я пропустив цей Ваш такий, над прекрасний,твір!У мене навіть не знаходяться слова, щоб висловити своє захоплення!Слухаючи прекрасний музичний супровід, вчитуючись знову і знову кожен рядочок, неначе на яву бачуЯ бачу ; хата тужить за тинами Й обшарпані скелети – комини Чортополох і кропиву і полини Й життя колись протоптане стежками Містянам мабуть цього не зрозуміти, бо це потрібно побачити, пережити і пропустити крізь своє серце. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, пане Євгене, це дуже давній вірш. Тому й не дивно, що заховався від Вашого погляду.Здається, майже кожен має такі спогади... Роки біжать, як дикі коні, а дім дитинства постійно приходить у спомини. Дякую щиро, що завітали! Дощ, 02.10.2011 - 09:38
Прочитав у Євгена Уткіна,прочитав у ВасІ вирішив для себе, що не помруть наші старі хати в безлюдних селах, доки ми їх пам"ятаємо і отак оспівуємо щемно! Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Василь Степанович! Хочеться оспівувати так, як ви! Та ще, мабуть, хисту не вистачає. Пишу так, як можу Але завжди пишу щиро. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, шановний пане! Від ваших слів зашарілася... євген уткін, 01.09.2011 - 19:29
Чудовий вірш.Тривожно на серці і боляче від таких солодких спогадів. Із задоволенням додам Ваш твір до себе в обране, а Вас до білого списку. А ще хочу продовжити Вашу тему.НА МЕЖІ Щемко, і так тяжко на душі На село померле споглядати. Тут де породила сина мати, Спогади лишились на межі. Страшно коли мертву тишину, Відчуваєш наче у могилі. Із дитинства краєвиди милі, В заростях гіркого полину. Гірко усвідомлювати те, Що життя давно тут закінчилось Не пізнати – так усе змінилось Навіть і садок не зацвіте. Все що залишилось від села – Спогадом тривожить, аж до болю. Це гніздо лелече на тополі, Та духмяна річенька мала. Здичавіле поле до межі. Далі можна вгледіть асфальтівку, Що вела когось в свою домівку, А тепер там звірі та вужі. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Євгене. Для мене честь бути в білому списку такого поета, як ви. "На межі" - чудовий вірш на таку ж болючу тему. Дякую! Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олександре, що поділяєте мою думку. Рада, що завітали!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олексію. Рада, що завітали. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пане Михайле. Дитинство швидко закінчується, але допоки живі наші батьки, ми будемо дітьми. У моє волосся вже вкралася сивина, але мені так приємно чути слово "доню" із батькових та материних уст. Анатолійович, 08.06.2011 - 23:15
Вибач, Наталочка! Четверта квітка глюканула...Видали мене, я перепишу!!!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та нічого страшного. Це ж машина, тобто комп"ютер. Я ж розумію, що в реалі ви б собі такого ніколи не дозволили зробити. Але якщо наполягаєте, то видалю.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надія! Приємно спілкуватися з людьми, які відчувають те, що я хотіла сказати у своїх віршах Дякую за візит. Інна Серьогіна, 07.06.2011 - 23:23
Мені часто сниться дім мого дитинства, прокидаюсь з таким теплом на луші і спокоєм
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пані Інно, земля, де закопана наша пуповина, вабить до себе, кличе, огортає теплом і спокоєм. Ви це гарно сказали. Рада вам! Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Рада, що завітали в гості. Микола Верещака, 07.06.2011 - 22:40
Мені також дуже сподобалось, бо і в менетака, навіть гірша обстановка. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже тішуся з того, що мій вірш припав вам до душі, Миколо Антонович.
Лана Виноградова, 07.06.2011 - 22:38
я завжди у такому випадку полюбляю казати, що нічого не залежить від віку
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я рада, сонечко, що у нас з вами таке взаєморозуміння!
|
|
|