Не забудеш, як схочеш забути
Не побачиш, як схочеш згадати
Не полюбиш, як серце не схоче
Ти не змусиш, не треба питати...
Не заплаче холодної ночі
Той, що милий, - не піде з тобою...
Ти ж щоранку дивишся в очі
Такі ж як у нього, що завжди з тобою...
А як вранці спитає малеча
Чом же сльози у тебе солоні?
Чом в очах ця пуста порожнеча?
Візьмеш в ручки маленьки долоні
Усміхнешся ласкаво до доні
Що несе у життя твоє ласку
"Скільки ж років... Посивіли скроні...
А все як учора... А все як у казці..."