Обіймати нотатник, хотіти твого дотику...
Перекреслити все - ти не любиш банальних штампів.
Карбувати листи: без адреси, марок, поштамтів
І жбурляти слова, як в десятку сталеві дротики...
Я напружена. Дика. Готова до зіткнень і сутичок.
Тільки ти як поглянеш - розкришаться обладунки.
Чисту воду в долонях з гірських принесу річок,
Щоб про серце моє не лишилось кривої думки.
Щоби сумнів чолом не посмів малювати ескізи
Павутинок-заглибин, що їх іменують досвідом...
А щасливим дарма: засинать чи вставати вдосвіта!
Я кохаю тебе! (Називай це максималізмом.)
а я люблю листи з марками,потім їх можна в альбом складати .
це гарно - коли людина максималіст, коли все в одному, максимальний друг(подруга), це і водночас максимальна кохана(коханий). все в одному...
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щодо максималізму, то є певні питання. Як, до речі, і до деяких фраз. Приміром, чи багато є річок, з яких можна пити чисту воду (з джерел - так, а з річок...). Але є пречудові рядки. Зокрема, 4-й рядок 1-ої строфи, 1-й і 2-й рядки другої строфи, 3-й рядок третьої строфи... Але, попри зауваження, вірш сприймається цілісно і читабельно (це Ляля вміє блискуче робити)...
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Вячеславе, дякую Вам дуже-предуже! Той рядок я переробила і тепер несказанно тішуся, бо коли було "тобі принесу з річок" оте "з" мені заважало, але ніяк не могла його позбутися. А тепер - все грає, тим більше, що у гірських річках вода кришталево чиста!
Я за максималізм..і тільки за нього..
і взагалі любов має бути, до ста-біса максимальною..))
Супер..тільки вперед, а хто не витримає, хай прокладають свій одяг максималістам під ноги..))
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00