Втомився день, схиляється до ночі,
Стихає хвиля гомінка.
Загасло сонце, і над світом місяць
В задумі серед хмар з'являється-зника.
І тиха слухає долина,
Як мирно дзюркотить струмок.
А темний ліс, дріма, схилившись,
Під солов'їну трель думок.
Заслухавшись, між берегами
Ріка пестливо шепотить.
Й ледь чутно очерет над нею
Весело листям шурхотить.
Текст оригіналу
Усталый день склонился к ночи,
Затихла шумная волна,
Погасло солнце, и над миром
Плывет задумчиво луна.
Долина тихая внимает
Журчанью мирного ручья.
И темный лес, склоняся, дремлет
Под звуки песен соловья.
Внимая песням, с берегами,
Ласкаясь, шепчется река.
И тихо слышится над нею
Веселый шелест тростника.