Досконалість – у кожній деталі обличчя.
Довершеність рухів у їх природній простоті.
Твоє волосся крізь пальці я би пропускала вічно.
Ти став моїм повітрям, мій промінь світла у пітьмі.
Коли мій погляд впав на тебе – упало серце в п’яти,
Перехопило подих, застигла кров і світ застиг.
Ти поруч будь, мені не треба обіцяти,
Банального набору слів пустих.
Мені лиш конче треба відчувати,
Що ти десь поряд, що у душі моїй живеш,
І лиш зі мною зранку ти захочеш очі відкривати,
І навіть далі ідучи окремо, нічого з серця не вкрадеш.
Але навіщо чорним та гірким думкам життя давати,
Коли у серці вперше квітнуть світлі почуття.
Такі цнотливі, за ними ще потрібно доглядати,
Тепер Ти садівник мого життя.
Ти можеш запалити вогник у мені,
А можеш полум’я одним лиш словом загасити.
І тільки ти один спромігся розігнати всі думки сумні.
У серці велетенську хвилю ніжних почуттів збудити.
І розливаються по тілу млінні, незбагнені досі відчуття,
Лише один твій погляд мене наче оксамитом огортає.
Думки про тебе пришвидшують серцебиття,
Коли ти поряд – все на світі завмирає…
Оголена Душа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
поки що складно писати за правилами. поки не можу похизуватись професіоналізмом. тому поки зосереджуюсь лише на суті, яку хочу виразити. а далі буду працювати над ритмічністю.
дякую!
