Яка ж ти мудра, осене...
Спалила буднів хмиз,
мов листя-дні,
що не принесли світла...
Розкрила очі тим,
хто погляд тупо - вниз,
кому майбутнє
ніби й не потрібно...
Яка ж ти мудра, осене...
Без обіцянок-зваб
Такі зібрала
тисячні майдани...
тут кожен відчуває:
він не раб...
...Є сила, що зруйнує
підлі чужо-плани...
Ти, осене, мов смолоскип,
підносиш прагнень стяг...
гартуєш знов
до щастя нашу волю.
...Якби порив-підйом
звільнив від історичних блях,
намулів із брехні...
то скільки б вийшло ще...
на шлях тернистий
щоб змінити долю...
Так, цьогорічна осінь знакова в долі українців. Шкода, що чимало людей розчаровані попереднім досвідом, або ж затуркані радянською ідеологією... Дасть Бог, і вони прозріють, коли прийде час. Гарний вірш, мудрий і вчасний.
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то звільнитися від історичних намулів і брехні. Як наш "батько" почав раптом "піклуватись" про нас, неможливо цей фарс дивитися. Так хотілось би, щоб ця ясінь була і мудрою і осінню звільненя від цих тиранів.
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00