«Таємниця сія мені не відома.
А знаю, що вона наспівала мені багато чудес,
що збентежили серце моє.»
(Григорій Сковорода)
Наш острів – це скеля,
Що стирчить з океану часу
Як жовта очеретина
У свідомості мовчазного монаха,
Як дикий камінь,
За який постійно шпортаються
Блукаючі у пустелі істини,
Чи то на якому точать
Свої мечі патлаті лицарі
Чи то картаті Робін Гуди
Короля Конхобара мак Доннхада.
Абатство Алонард. Твої холодні стіни -
Замшілі й солоні.
Чотири сини, як чотири стовпи
Зруйнованої ірландської церкви:
Атрі, Кахал, Еохокан, Кінаед.
Ким же ще бути синам короля
Як не священиками?
Клан Холмайн. Його гіркі легенди
Пахнуть згарищем
І кульбабами квітня…
На сивих скелях
Виглядаємо сподівання
Яке згубили
Ще тоді…
А ми ці сподівання згубили зараз! Дякую Вам за прекрасний вірш, сповнений глибокої мудрості і великої історії!
Вітаю Вас з Новорічними святами! Хай Благодатний вогонь цих свят принесе світло і радість у Ваш дім!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за привітання і цікаве розуміння цього твору....
Вітаю ВАС в цих святочних днях, ПАНЕ ШОНЕ! Читмючи ваші твори дивуюся і захоплююсь красномовністю, великим і глибоким подихом вшого творчого Духу.
українцям є чого повчитися і що переймати у вас.
Натхнення і плідних творчих пошукувань в Новому році. з повагою Л.М.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Христос народився! Славімо Його!
Нехай маленький Ісус принесе мир,спокій і любов до всього і всіх, в наші зашкарублі серця і тоді всі сподівання відбудуться в нашому житті.
Всіляких гараздів вам, Шоне
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00