А ти шукаєш щастя десь далеко,
Б’єш коліна об асфальт,
Або летиш відданою лелекою
Кудись. У темну й незнану даль.
Летиш. Лежиш. Кричиш, або мовчиш,
Незна’ сама чого шукаєш,
Хоть щось собі в собі залиш,
Та слів більш не маєш.
І в серці твоїм більш нема почуттів,
Там крига його звідусіль захопила,
Залишивсь лиш маленький кусочок якийсь,
Що допомагає тобі не забути про крила.