Як не складається- яскравим домалюю,
Мажорну нотку додаю до сірих дум.
Я прозу віршем чудернацьким заримую,
Веселки трохи додаю, як тільки сум.
Собі сама веселий настрій вишиваю,
Коритися не хочу власній долі.
В життєвий я вінок собі вплітаю,
Яскраві квіти, що зриваю в чистім полі.
Куточок в серці для весни завжди лишаю,
Коли лютує сніжна віхола, зима.
І пташку щастя з із неба не чекаю,
Шукати щастя в світ широкий йду сама.
Т. Семенченко
