Ніколи я не стану на коліна!
І хто б мені, що не казав,
В житті лише на краще зміни.
Я руку дам, щоб й ти не впав.
Ми разом будемо вперед іти,
Нездолані, усміхнені, щасливі,
Бо тільки вдвох зумієм зберегти
Мелодії життя веселі і тужливі.
Мелодії, що дарувала мати,
Що з друзями складали ми.
Вони будуть усе гучніш лунати,
Коли до світла вийдемо з пітьми.
Ми кожен крок карбуємо, мов ноти.
Нову мелодію складаєм знов.
Гадаю я, що будеш ти не проти,
Якщо ця пісня буде про любов.
Про світлу, ніжну й бездоганну,
Без болі, без страждань, без сліз,
Взаємну і таку бажану,
Де не потрібно жодних слів.
Дай руку!.. і ми вдвох підемо
Туди, де музика навкруг лунає.
Ступи ще крок, і пісню ми складемо,
Що вище хмар у небесах витає.
Давай піднімемось на крилах вгору.
Ти чуєш звук?..лети туди.
Так звучить щастя зовсім поруч.
Скоріш його веди сюди.
Ми разом будемо вперед іти,
Нездолані, усміхнені, щасливі,
Бо тільки так зумієм зберегти
Мелодії життя веселі і тужливі...