І крутиться знов колесо біжить,
По-доброму хребці перебирає.
Ліси позаду, далі вже блакить,
Ні краю, ані спину їй немає...
І що не день — то є новий маршрут.
У долі звичка — кидати подалі,
А шлях всі зводить лінії у жмут.
І котиться планета по спіралі.
16.07.2015
Микита Баян і Сонце