Ти прийшов до мене у сні навесні,
Хоч свої не мені дарував пісні,
Та душею була я там, де ти
Не зі мною кудись ходив, прости.
Будь у літніх палких ночах у снах,
Серед чорного будь, наче білий птах.
Ніжним спогадом ти до мене йди,
Не даремно ж тоді росу будив.
Я не хочу бачити сни восени,
Де малюнок холодний такий, пісний.
Я дарую тобі тепло - малюй!
І за грішних за нас за двох молюсь.
А зимою на білім коні у сні
Тихим спокоєм ти повернись мені,
По сліпому снігу залиш сліди
На дорозі, де тільки ти ходив...
Я згадаю на мить про все і знов
Оживу я, бо ти до мене йшов...
У душі заспіва молода струна,
І насниться мені моя весна...
- - -
Так, таки так!!! 
Забираю.
