Крутяться каруселі,
з неба чекаємо карамелі...
Кліпаємо очима
поміж дощами у зими...
Нам би більше взору,
вгледіти що під ногою...
Куди там небо? невтямки,
його досягти ще треба...
Крутяться каруселі,
нашим терпінням під хмари...
Вершин не торкнувшись,
ляпасом впасти об землю
не сором обличчям,
підвестись...коліна обдерті
Сичить кров,не стрменіє,
посипати солі...гучніше...
Крутяться каруселі,
чуть вище зате,що впали,
бодай не нижче чим здарі...
Знову у перегоні,забули,що
не в загоні...
Гроза шаленіє в прогоні
Крики зривають громи,
веселка зігнула підкову
а ми десь ще в півдорозі...
Дзвін тиші зриває зізнання,
Ми ще тут,пориви між нами...
Шум каруселі втихає,
колії нас обгинають
все ще відлуння сягає,
крапка відліку знає,
знову у хмарах пунктиром
всі запитання долі,випали
краплями в зорі....