Красуля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Вікторе, це верлібр, і мені дуже приємно, що Вам він сподобався і Ви високо, як на мою думку, оцінили його. А нічна блакить... Якось вночі не спалося і вийшла я на подвір"я, - а жиємо ми біля самісінького лісу. Ніч видалася такою теплою і світлою, була яскраво-ніжно зоряною. І тут зачула шурхіт крил... Низько наді мною летіла низочка диких гусей. А небо! Небо так мене вразило своєю нічною блакиттю, що я не могла відірвати від нього погляду. Це була блакить не така, як удень, а прикрашена таїнством і чарами ночі...(Очевидно, Бог хотів аби я не проспала ту красу - тому й не спалося мені.) Отак написався вірш. А у мене не виходить писати вірші, як у всіх. Може й не треба намагатися писати, як "хтось"? Важливо, як "пишеться" у тебе. Приємно було познайомитися. Успіхів Вам. І щастя.