Вітри ще шепіт слухали колосся
І поле з неба жайворон стеріг…
– Моя ти земле, як тобі жилося,
Адже в війні уже ти третій рік?
– Горю і плавлюсь у вогні в Донбасі,
Молитва й плач злились в один потік.
Росія принесла мені заразу,
Тому в війні й згораю третій рік.
Завжди була я щедра і гостинна,
І шанувала всіх, хто ніс добро,
За Гонту і Сірка мені не стидно.
Їх пам’ятає і старий Дніпро.
І те я бачу, як в останні роки
Боронять землю, швидше цілий світ,
Мої герої. Й тут останні кроки
Жизневського і Шеремета слід.
Прибувши зі святої Білорусі,
Вони теж волі сіяли зерно.
Були мені захисники і друзі,
Але смертельне випили вино.
Невже таке живуче зло Росії,
Невже і досі світ не розпізнав,
Хто війни на планеті завжди сіє?
Коли нарешті прийде та весна
Оновлення, щоби душа зраділа
Траві і сонцю, і новим житам,
Щоб крильця жайвора у небі тріпотіли
Й пили усі лише вино життя.
22.07.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
ВІЙНА ЗАТЯГНУЛАСЬ НА ДЕСЯТКИ ЛІТ,
І НІХТО ЇЇ НЕ МОЖЕ ЗУПИНИТИ,
ЯКЩО У РОСІЇ БУДЕ НОВА ВЛАДА ЇЇ ПРИЗНАЄ СВІТ,
І ТОДІ УКРАЇНА ЗМОЖЕ ІЗ МИРОМ ЖИТИ . ПАНІ ГАННО, ВИ ГАРНИЙ ВІРШ НАПИСАЛИ
ПАНІ ГАННО, ВИ ГАРНИЙ ВІРШ НАПИСАЛИ
