Сьогодні місто знов ховає земляка…
На сердці-камінь, в горлі — ком, душусь сльозами…
Їм доля випала коротка та тяжка,
Життя віддати за країну, за нас з вами.
Хтось скаже: «Кожен шлях свій вибирає сам.
Таке життя. Йому , на жаль, не пощастило.»
Я відповім: » Молітесь, люди, небесам,
Що він життя віддав своє, аби ми жили.»
Ми всі вклонитись мусимо його труні,
Що він наш спокій героїчно захищав,
Щоб ми без остраху ступали по землі,
Він саме цінне — він життя своє віддав.
Герою слава! Вічна пам’ять у серцях!
Тобі із вдячністю вклоняється країна,
Розкриє крила, наче гордовитий птах
Захищена тобою Батьківщина.