Що віддаляє тебе від прірви?
Кілька кроків і один – фатальний.
Скільки треба пройти уроків,
Щоб отримати той – завершальний?
Скільки брехні треба почути,
Щоб відділити її від правди?
Скількох людей треба зустріти,
Скільки сил віддати заради?…
Світ – мереживо (чи павутиння):
Кожен обирає як знає.
І чи почуєш колись ту мелодію?
І чи побачиш, що ніщо не минає?
Дні із квітами, дні з будяками,-
Все складається в пейзаж бурхливий.
Та щось веде тебе і притягує…як магніт,
Що безмірно сильний.
Очі в очі своїй неможливості.
Віч-на-віч зі своїми страхами.
Хто залишається: ти чи інші?
І що із цього найбільш примарне?
Хочеш вірити – треба вірити.
Реальність ніколи про це не просить.
Скільки терпіння треба зібрати,
Щоб відірвати рішучим – досить.
(Альона Хомко, 2018)
