Природа майже роздяглась,
Уже запахло груднями,
Осінь так швидко пронеслась,-
Між святами і буднями...
Ось уже осінь й відступа,
Красу втрача замріяно...
Хоча вона й не поспіша,
Часи її відміряно...
Пожовкле листя в сум"ятті,
Місцями вже й затоптане...
Вже дні минають золоті,
А ночі захолоджені...
Осінь із гідністю пройшла
Все, що було намічено...
З останніх сил крильми маха,
Красу втрачає болісно...
Верби схилилися в журбі,
І їм теж стало боязно...
Вже відлетіли журавлі,
Вербам і сумно, й холодно...
Зима спішить, як на коні,
На осінь диха холодом,
Дуже короткі стали дні,
Тумани котять покотом...
Чекають нас нові свята,
Хоч все замре у спокої...
Не будем ми лічить літа,
Загадувать вподобання...
Що передбачено зимі,
Ми осягаєм розумом...
А дні короткі і німі
Переживем із подивом...
І хоч природа роздяглась,
І вже запахло груднями...
Переживем будь-який час,-
Між святами і буднями...