Півсвіту обійти, пів-Всесвіту збагнути,
Та все ж твою любов не можу осягнути.
В твоїх синіх очах, тону, як крапля в морі,
В твоїх простих словах, шукаю я спокою.
Й твоєю тінню я готова бути,
Щоб тільки ти не зміг мене, як сон забути.
Шукаю спосіб як з тобою бути,
Твоя байдужість гірша за отруту.
Я вже не я, себе уже не знаю,
Й свій власний світ безжалісно ламаю.
Знайти би вихід з цеї чорної діри,
Однак, любов твоя і знищує світи.
