Казав мені мій мудрий дід,
Що світ схопив психічний снід.
Все через паніку і страх,
В людських буремних головах.
Бо є такий пекельний ЗМІй,
Що в тілі робить буревій.
Із телевізора й газет,
Проліз, падлюка, в інтернет.
Який там секс, яка любов,
Коли холоне твоя кров,
Від заголовків тих статей,
Що так залякують людей.
Неначе ми не на планеті,
А як мікроби у клозеті.
Чекаємо той судний час,
Коли нас змиє в унітаз.
А що робили наші предки?!
Вони не дихали в серветки.
Щит у руці, і в другій - меч!
Усім напастям всупереч!
