Я тебе не побачу сьогодні...
Не притулю, в обіймах, до серця
І у очі, такі рідні очі,
Не загляну... Та знай, все минеться!
Й якось прийду до твого порогу,
Запитаюся: «Як воно, тату?»
І крізь усмішку: «Все, слава Богу!
Усе добре. Заходь, сину, в хату...», -
Ще почую та й міцно обніму,
Стисну руку своєю рукою,
Скільки ж всього сказати хотів би!
Та не вмію, буває й не можу.
Скільки ж всього... Лиш тільки не нині,
Нині, батьку, вітаю із святом!
Хай, в народження радісну днину,
І здоров’я, і щастя багато
Прийде й лишиться поряд з тобою!
Хай літа будуть втішні і довгі!
А лихе згине, сплине з водою,
Не шукаючи місця у долі...