Молодість наша проминула незлічимі
Омани, де зі світлом чергувались тіні.
Там все то тьмяне, то сліпуче. Упівсили
До мрії рвалися, в страху наполовину
Ніколи не прокинутись. Алмази цінні
Класичну тему гострим вістрям в нас різьбили:
І вісь пітьми також по своєму блищала,
Росла, де зібране землі містичне сяйво.
О юності пора чарівна, шлях вінчали
Фонтани, радісне кохання обіцяли,
Вів кипарис до романтичної могили -
Пробудження, обман у всьому і в деталях
Знайшли ми в мріях, що в печері мерехтіли:
Лиш досі щирий той вогонь, яким палали.
Cecil Day-Lewis O DREAMS, O DESTINATIONS IV
Our youthtime passes down a colonnade
Shafted with alternating light and shade.
All's dark or dazzle there. Half in a dream
Rapturously we move, yet half afraid
Never to wake, That diamond-point, extreme
Brilliance engraved on us a classic theme:
The shaft of darkness had its lustre too,
Rising where earth's concentric mysteries gleam.
Oh youth-charmed hours, that made an avenue
Of fountains playing us on to love's full view,
A cypress walk to some romantic grave --
Waking, how false in outline and in hue
We find the dreams that flickered on our cave:
Only your fire, which cast them, still seems true.
