Що шепочуть дерева в ранковій імлі,
Розмовляючи тихо із вітром холодним?
Яку мудрість ховають на їхній корі
Древні руни, що нам не відомі сьогодні?
Що приховує в собі цей древній праліс?
Він стоїть, а повз нього минають століття.
І корінням навіки у землю цю вріс,
І не було їм кращого місця на світі.
Над дрімаючим лісом літають круки,
Їхні крики скрізь чути від ранку до ночі,
Тільки ліс розуміє, що кажуть вони,
І у відповідь їм він щось тихо шепоче.
Там смереки сягають до хмар висоти,
А між ними до сонця так тягнуться трави -
Їм набридло у затінку вічно рости,
Надто довго внизу між корінням дрімали.
І благають, і просять хоч промінь тепла,
А дерева їх вгору ніяк не пускають.
Вузька стежка травою давно заросла,
Куди вела вона вже ніхто не згадає.
Там дуби пам'ятають, як чули колись
Брязкіт шабель і постріли крісів довкола,
Замовляння мольфарів, що кров'ю клялись,
Коли скрізь все імла застеляла ранкова.
Та останній мольфар не схилив голови,
І рахують дерева останні хвилини,
Бо на капищах предків постали церкви,
А вони всі підуть на хрести й домовини.
Там ридає верба, сльози ллє без кінця,
Її діток на дрова взяли й порубали...
Чи залишились ще хоча б десь ті місця
Де ніколи людини нога не ступала?
А дерева не сплять, все чекають чогось,
Тіні предків далеких витають між ними.
Споминають як було колись, як жилось,
Коли пагони їх ще були молодими.
Від тоді проминули вже сотні ночей,
Та ще вкриє роса павутиння серпанок,
І у відблиску вовчих янтарних очей
Запалає далеко за лісом світанок.
Та нічого вже більше не скажуть вони,
Наче мертві, стоять у зеленій сутані.
Не почуємо більше ми їх голоси,
Лиш дерева мовчать у ранковім тумані.
26.07.2022
"Та останній мольфар не схилив голови,
І рахують дерева останні хвилини,
Бо на капищах предків постали церкви,
А вони всі підуть на хрести й домовини."
Цікавий образ. Праліс, як уособлення язичництва, спробує протистояти цивілізації християнства. І, звичайно ж, поет мимоволі на боці природи, бо через нього промовляє її стихія.
ЩО ШЕПОЧУТЬ ДЕРЕВА ?..А ДЕРЕВА , ЯК ЛЮДСЬКІ ДОЛІ ...Вони страждають від гріз, вітру ,ураганів .Їх із коріння рве негода.Гарно, написали дали задуматись і писати продовження поезії- з серіалу життя.
ЩО ШЕПОЧУТЬ ДЕРЕВА ?..А ДЕРЕВА , ЯК ЛЮДСЬКІ ДОЛІ ...Вони страждають від гріз, вітру ,ураганів .Їх із коріння рве негода.Гарно, написали дали задуматись і писати продовження поезії- з серіалу життя.
