Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дорога до страти - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мірошник Володимир, 17.03.2014 - 14:42
Як показує нинішнє життя ці вірші мають буть і стають актуальними, хоча б років тридцять тому їм би не було ціни.
Плискас Нина, 05.12.2013 - 19:42
Це і є незрадлива поезія,поетичної істинно української Душі.Добра Наталю,Вам!
Леся Геник, 27.11.2011 - 23:19
Слів нема... Мороз кожним клаптиком тіла... Як тонко Ви передали трагедію...Доземний Вам уклін, Наталю!!!...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за такі зворушливі слова... Не дивно,що така щира і витончена душа,як Ви,перейнялася цією сумною історією... Вічна пам'ять полеглим патріотам...
Marika, 19.10.2011 - 20:46
Ой,маки-маки,хто це вас насіявМіж вишиття барвистого мого? Схилився наді мною сивий Бог, Утер сльозу,що висікла на віях... Дуже сильно Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ангелінко! Приємно читати такий гарний відгук!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Героям Слава! Радію Вашій щирій підтримці,Тамаро!
Halyna*, 23.09.2011 - 22:11
Як близько моєму серцю, Наталю! І все=-таки роки дитинства не забуваються, а рідна сторона - й поготів
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я знала,Галинко,що тобі ця тема сподобається,бо ти так само,як і я,всім серцем прив'язана до рідного краю і шануєш традиції нашого народу. Будьмо,бо ми того варті!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,якщо цей вірш торкнувся Вашої душі... Дякую Вам!
Ninel`, 23.09.2011 - 20:45
Дуже гарно!і зміст,і образи,і вкладенні переживання..http://file.mobilmusic.ru/b6/78/72/592952.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Рада,що тобі сподобалось! Зі мною теж давай на "ти".
Наталка Кольоровісни, 23.09.2011 - 16:37
Це дійсно щось нове і несподіване. Історія, сповнена драматизму, не залишає байдужим. Сюжет, безперечно, заслуговує окремих овацій...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно читати такий відгук... Вважаю,що це один із моїх найкращих творів,бо пишучи його я пережила дуже глибокі емоції. Тому щиро радію,що ти прониклася цією трагічною історією...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро за прекрасного Вашого янгола-доволі символічна картина(у Вас,як завжди,прекрасний і витончений смак! )
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шкода тільки,що з таким сумним кінцем... Дякую,Сонечко!
Валя Савелюк, 22.09.2011 - 15:29
це вже серйозно... морозом обсипало... лагідне, ніжне, поетичне серце у моноліті незборимості -- це ми, українці... така лоюбов... і така трагедія... кляті окупанти всіх мастей і часів! і нинішні теж... все одно -- будемо.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така любов...така трагедія...Як влучно Ви зауважили... Тішуся,що маю таку щиру підтримку! Вам моя долонька-
Тарас Слобода, 22.09.2011 - 15:15
чудовий вірш, на втрачену здавалось би тематику, чи радше пережити, але як бачимо історія має здатність повторюватися, тому, хто зна, чи не чекає таке нас, чи наших дітей у майбутньому. П.С. одне зауваження, а може спробувати трошки скоротити вірш? Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пережите...Але забувати не маємо права.Звісно,ніхто з нас не бажав би такої долі своїм дітям...Але ж була молодь,свідома і патріотична,яка запекло боролася за світлу мету-майбутню нашу державність-і полягла смертю хоробрих у цьому нерівному двобої... Наш обов'язок-пам'ятати про це і шанувати пам'ять про неї.А щодо надто великого обсягу твору,то навіть не знаю,що тут можна викинути... Дякую,Тарасе,за твій відгук!
|
|
|