В ставу одному, так вже повелося.
Відкрию невеликий вам секрет,
Переконати Щуці риб вдалося,
Що в них Карась неперевершений поет.
Сюди-туди своїм хвостом вертіла…
Хоч в Карася таланту бо катма.
Під компліменти взявся він до діла.
Відверта ж самокритика – німа.
Кудись поділася зрадлива рима.
Перенапруга плутала слова.
Та в світ летіли опуси незримо.
Не кожна це сприймає голова.
Хоч не одну згвалтовано сторінку,
Втішався новоспечений піїт.
А Щуці, при нагоді, за підтримку
Пообіцяв подарувать весь світ.
Не довго хитра Щука тим раділа
І… Карася взяла собі та й з*Їла.
Отож пізнає хай герой науки -
Не довіряти дифірамбам щуки.
Так, дійсно, лише мудрий зможе оцінити себе та ситуацію аналітично, і не піддатися лестощам! Адже самолюбство - це одна із найкращих мішеней для маніпуляції!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 
