Зустрівсь я із пророком.
Тримав він у руках
Велику мудрості кригу.
«Шановний», – попросив я, –
«Дай почитати.»
«Дитино…», – він почав.
«Шановний!» , – перебив його я, –
«Не думай що дитя я,
Бо знаю вже багато
Із того, що тримаєш ти в руках –
Достатньо знаю.»
Він посміхнувсь,
Розкривши книгу,
І простягнув мені.
Та дивно: враз немов осліп я.
-------------------------------------
I met a seer.
He held in his hands
The book of wisdom.
"Sir," I addressed him,
"Let me read."
"Child -" he began.
"Sir," I said,
"Think not that I am a child,
For already I know much
Of that which you hold.
Aye, much."
He smiled.
Then he opened the book
And held it before me.-
Strange that I should have grown so suddenly blind.