«Іди-іди, дощику, зварю тобі борщику
в зеленому горщику! Чуєш, відгукнися!"
"Дощ не забарився, на землю полився
цебром, відром, дійницею над нашою пашницею…"
* * *
Учора вдень мені сказала Ліоліна,
Що потерпає без дощу країна,
Я кілька раз примовку в небо посилала,
І знову злива в гості завітала...
* * *
Вночі безсоння й дивні сни турбують віщі,
Я у минуле знову поринаю,
Сьогодні злива за вікном моїм періщить,
І прохолода ніжно обіймає…
Як спомин, літній дощ капіжно догоджає,
Дивлюся у вікно - там темінь ночі,
Немов змія, в мій дім повільно заповзає
І щось незвідане мені пророчить…
* * *
Уже не раз ловлю себе на мудрім слові,
Що все збувається, про що веду розмову…